Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

о постройке

  • 1 махина

    1) см. Машина;
    2) громаддя (-ддя), махиня, (о здании, постройке ещё) озія; срв. Громада. [Церква чимала махиня (Свидн.). Така озія (палац) стоїть серед села (Мирн.). Там у їх міст зроблений - озія! (Міюс. окр.)];
    3) (множество) безліч, сила, велика сила, сила- силенна.
    * * *
    махи́на, одоро́бало; (о здании, постройке) озі́я

    Русско-украинский словарь > махина

  • 2 накашивать

    накосить (косою)
    I. накошувати, накосити, (немного) укошувати, укосити, (о мног.) понакошувати, повкошувати чого. [Накосив два настремки трави (Брацл.). Укоси трошки трави на городі, - теляті дати (Сл. Гр.)]. Накошенный - накошений, укошений, пона[пов]кошуваний. -ться -
    1) накошуватися, накоситися, понакошуватися; бути накошуваним, накошеним, понакошуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) накоситися, попокосити (досхочу), (о мног.) понакошуватися.
    II. Накашивать, накосить (линию, постройку) - скошувати, скосити, покосити, скривляти и скривлювати, скривити, (о постройке ещё) нахиляти, нахилити набік, (о мног.) поскошувати, поскривлювати, понахиляти набік що. Накошённый - скошений, покошений, скривлений, нахилений набік, поскошуваний, поскривлюваний, понахиляний набік. -ться -
    1) скошуватися, скоситися, покоситися, поскошуватися; бути скошуваним, скошеним, поскошуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (о постройке) накоситися, накривитися; б) (косясь на кого, что) накоситися, накривитися на кого, на що, надивитися скоса (скрива, зизом) на кого, на що.
    * * *
    несов.; сов. - накос`ить
    нако́шувати, накоси́ти и мног. понако́шувати; (сов.: немного) укоси́ти

    Русско-украинский словарь > накашивать

  • 3 вставлять

    вставить вставляти, вставити, вправляти, вправити, заправляти, заправити. [Свого розуму нікому не вставиш. Розкопали джерельце, вправили вулік, і стала криниця. Викрутив діяменти і заправив до скла инші]. В-ять, -ить стекло оконное - склити, засклити, (о многом) посклити. -ять, -ить в раму под стекло - заводити (завести) під скло. - ять, -ить дно куда - днити що, заднити, заденчити, (множ.) позадинати. В-ять, -ить нитки иного цвета при тканье - утикати, уткати. В-ять дверные, оконные косяки - хутрувати вікна, двері. В-ять, -ить распорки при постройке лодки из цельного дерева - заводити цурки. В-ять, -ить куски в мех, в ткань при починке - штукувати, виштукувати що. В-ять, - ить в кирпичную каменную стену при кладке - вмурувати. В-ять, -ить в дерево металл, кость и пр. при инкрустировании - вкидати, вкинути, впускати, впустити. В-ять, -ить слово в разговор - вкидати, вкинути, докидати, докинути (слово), впадати, впасти в слово кому.
    * * *
    несов.; сов. - вст`авить
    уставля́ти, уста́вити; ( слово в разговор) укида́ти, уки́нути, докида́ти, доки́нути, дото́чувати, доточи́ти, утуля́ти, утули́ти

    Русско-украинский словарь > вставлять

  • 4 выбеливать

    -ся, выбелить, -ся (о ткани) білити, -ся, убілювати, -ся, убілити, -ся; (известью, мелом) вапнувати, повапнувати, білити, білувати, побіляти, побілити, вибілити, оббілувати. [Сьогодні хату пошпарувала, а завтра побілую]. Выбеленный (о ткани) - убілений; (о постройке) повапнений, вибілений, побілений, побілований.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыбелить
    вибі́лювати, ви́білити и мног. повибі́лювати

    Русско-украинский словарь > выбеливать

  • 5 выстаиваться

    выстояться
    1) (об уставшей лошади) відпочити. [Напій коня - вже відпочив];
    2) (выдыхаться) вистоюватися, вистоятися. [Була повна пляшка, а тепер он скільки вистоялося];
    3) (о хлебе в копнах) достояти. [Жито жали свидове, а в копах достояло];
    4) (о новой постройке) вистоятися. [Гарно вистоялася хата - мокра не буде];
    5) (о краске) - (сов.) злиняти, зблякнути. Выстоявшийся - вистояний, вистоялий.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыстояться
    висто́юватися, вистоятися

    Русско-украинский словарь > выстаиваться

  • 6 громада

    громадина громаддя, громадище, (ср. р.), махиня (ж.), велич (р. -чи), (велика) купа; (о здании, постройке) озія; (о человеке) велич, здоровега, здоровило; (шутливо) одоробало, одоробло, ломус; срв. Верзило. [Страшенна кам'яна велич. Дівка - така велич! Чорна купа великого лісу. Це озіїще, а не хата!].
    * * *
    I
    (огромный предмет, груда чего-л.) грома́да, собир. грома́ддя; (преим. о строении) озі́я
    II ист.
    грома́да

    Русско-украинский словарь > громада

  • 7 достраивать

    -ся, достроить -ся (вообще о постройке) добудовувати, -ся, добудувати, -ся; (только о каменной, кирпичной) домуровувати, -ся, домурувати, -ся. Достроенный - добудований; домурований.
    * * *
    несов.; сов. - достр`оить
    добудо́вувати, добудува́ти; ( о каменной и кирпичной кладке) домуро́вувати, домурува́ти

    Русско-украинский словарь > достраивать

  • 8 жидкий

    1) рідкий (ум. ріденький, рідесенький). [Рідкого борщу наварила. Борода ріденька. Рідке сито]; (мало сгустившийся) молодий. [Тісто молоде - підсип ще борошна]; (о молоке) молоко пісне; о настое - рідкий (тонкий). [Чай дуже рідкий (тонкий). Мені наливайте чаю рідкого (тонкого), не густого];
    2) (противоположно к твёрдый) рідкий, текучий, пливучий, тічний, плинний, ливний, лійкий. [Міри рідкого (текучого, лійкого) (Шарко). Мед був густий, та як постояв коло грубки, зробивсь текучий (пливучий). Плинні тіла мають форму того посуду, в який їх налито (Троян.)]. Огненно-жидкий - огнисто-текучий (плинний). [Сонце перебуває в газовому і огнисто-текучому стані (Герин.)]. В жидком состоянии - в плинному (в текучому) стані; не замерзле, не ствердле;
    3) безсилий, кволий, щуплий.
    * * *
    1) рідки́й; ( мало сгустившийся) молоди́й
    2) ( бессильный) безси́лий, кво́лий;(слабый, тщедушный) слабки́й, слаби́й; (тонкий, непрочный - о постройке, мебели) хитли́вий, хитля́вий

    Русско-украинский словарь > жидкий

  • 9 замок

    I. 1) (внутренний) замок (-мка), (висячий) колодка, замок. Под -ком - під ключем, під замком. Взять из-под -ка - з-під ключа, з запору взяти. -мки, соб. - колоддя. [Колоддя скрегоче при дверях (Франко)];
    2) (при деревянной постройке соединение брёвен в -мок) замок (Чуб.), каювання, окаювання (Мнж.), стик (-ку). Рубить в дереве -ки для связи - каювати (Мнж.);
    3) типогр. - брать набор в -мок - слюсувати, заслюсувати форму (Звин.);
    4) (у ружья) замок (-мка).
    II. замок (-мка), ум. замочок (-чка). Воздушный -мок - надхмарний, захмарний замок. Воздушные -ки строить - химери ганяти, у хмарах літати, надхмарні замки будувати. Место, где стоял -мок - замчище, замковище.
    * * *
    I з`амок
    за́мок, -мку
    II зам`ок
    замо́к, -мка́; (висящий диал.) коло́дка

    быть на \замок ке́ (под \замок ко́м) — бу́ти на замку́ (під замко́м)

    Русско-украинский словарь > замок

  • 10 засыпать

    заснуть
    I. засинати, засипати, засипляти, заснути, (о многих) позасинати, позасипати, позасипляти, поснути, об(і)снути, поспатися, (достаточно -нуть) поспатися. [Од маку дитина добре засинає (Звин.). Серед миру я лягаю, тихо засипаю (Куліш). Лягає на землю та й засипляє (Куліш). Промовляє ледве чутно, немов засипляючи (Л. Укр.). Плач-же, серце, плачте, очі, поки не заснули (Шевч.). Встань, козаче, вже поспався, вже твій коник попасався (Пісня). Ніде ні гуку: все навкруг поснуло (Самійл.). Люди обляжуть, обснуть (Сл. Гр.). А нас тут не обікрадуть, як ми поспимось? (Звин.)]. Начать -пать - почати засин[п]ати, (образно) заводити очі. [Тільки почав заводити очі, коли тут щось як стукне в вікно]. -ть крепко - усиплятися, успатися, (о мног.) повсиплятися, обіснути; засинати, заснути, (о мн.) позасинати твердим (міцним) сном. [Люди саме повсиплялися добре. А мати заснула твердим сном і не почула, як я вийшла з хати]. Заснувший - заснулий, (о мн.) поснулі.
    II. Засыпать, засыпать - засипати, засипати, (-сиплю, -плеш и -пеш), присипати, присипати, закидати, закидати, (землею) засувати, засунути, загортати, загорнути, (о мног.) позасипати позасипувати, позакидати и т. д. що чим [Поховали; засипали домовину (Г. Барв.). Його житло засипле з неба сірка (Куліш). В кінці поля єсть тополя, могила під нею, - там Івася присипали сирою землею (Рудан.). Справжня просвіта має ту безодню закидати (Єфр.). Усі ями в земляній долівці позасипувано (Грінч.). Викопали деревину, пересадили, а яму не засунули (Звиног.). Викопали яму, вкинули туди вішалника і загорнули (Звиног.)]. -ть снегом, песком и т. п. (слегка) - запорошувати, запорошити, (сильно) заносити, занести, забуртити. [Се самум, що заносить піском і великі, спокійні озера (Л. Укр.). Вікна забуртило снігом - нічого не видно (Мнж.)]. -ть рану чем-либо - за[при]сипати, за[при]сипати, затоптувати, затоптати, затрушувати, затрусити рану (виразку) чим. [Треба виразку затоптати синім камінцем (Богодухів). Як де попріло, - затрушують гречаним борошном (Грінч. II)]. -ть щебнем для сухости - вигрузити, висипати грузом. [Вигрузили перед хатою, то як тепер гарно, сухо (Сквирщина)]. -пать хворост чем-либо сыпучим при постройке плотины - засипати, сипцю давати. [Сипцю не дав греблі, а загатив тільки хворостом (Сл. Гр.)]. Засыпанный - засипаний, (землёю) засунений, загорнений, (слегка) запорошений, (сильно) занесений; (о ране) засипаний, затоптаний, затрушений; (щебнем) вигружений.
    * * *
    I несов.; сов. - засн`уть
    засипа́ти и засина́ти, засну́ти и мног. позасипа́ти и позасина́ти; несов. засипляти
    II несов.; сов. - зас`ыпать
    1) засипа́ти, заси́пати, -плю, -плеш и мног. позасипа́ти; ( вопросами) закида́ти, заки́дати; (посыпая чём-л.) затру́шувати, затрусити, -трушу́, -тру́сиш и мног. позатру́шувати
    2) (сов.: начать сыпать) поча́ти си́пати

    Русско-украинский словарь > засыпать

  • 11 каменный

    1) (сделанный из камня) кам'яний, камінний, (о здании, стене, ограде) мурований. [Він сів коло дверей на кам'яних східцях (Н.-Лев.). Камінная дзвіниця рівна та висока (Рудан.). Камінний Господар (Л. Укр.). Церква невеличка, але мурована (Кониськ.)]. - ный дом, -ное здание, строение, -ная постройка - мурований (кам'яний) дім (р. дому), мурований будинок (-нку), мурована будівля, кам'я[ме]ниця, мурування, муровання. [Великий мурований дім сірів на чорному небі (Коцюб.). У місті я бував - надивився там на будинки кам'яні (М. Вовч.). За літньої пори скрізь будуються в Москві нові камениці (Крим.). Літа, дощі та вітри навдивовижу вміють кришити мурування (Куліш)]. -ная дорога - брукований (буркований) шлях, брук (-ку), кам'янка. -ный мешок - тюремна (в'язнична) камера, гал. цюпа. -ный мост - кам'яний (камінний) міст. -ная ограда, стена - мурована огорожа, стіна, мур (-ру). [Кругом пожежі чорніють високі, зубчасті мури, башти (Н.-Лев.)]. Окружённый -ной стеной - обмурований. -ная посуда - кам'яний (камінний) посуд (-ду), кам'янка. -ное сердце (перен.) - кам'яне (камінне) серце. От трудов праведных не наживёшь палат -ных - за чесну працю не придбаєш палацу. Жить за кем, как за -ной стеной - жити з ким (у кого), як за кам'яною горою, як у бога за дверима (за плечима), як у батька (бога) за пазухою. Как на -ную стену надеяться - як на кам'яну гору покладатися на кого;
    2) (состоящий из камня, относящ. к камню) кам'яний, камінний. [Жінка і кам'яну гору пересіче (Номис)]. -ные породы - камінні породи, каміння. -ные работы - каменярські роботи (-біт). -ная смола - земна смола, асфальт (-ту). -ная соль - кам'яна (льодова) сіль (р. соли), кам'янка льодянка, льодівка, глодянка, шпак, смулець (-льцю). -ный уголь - кам'яний (земляний) вугіль (-гля), соб. кам'яне (земляне) вугля (вугілля). -ная глина - ґлей (р. ґлею). -ная глыба - кам'яна брила, кам'яне брило, кам'яна груда, (диал.) болдига. -ный лён - асбест (-ту). -ное масло - нафта. -ный мергель - ствердлий (стверділий) мергель (-лю) (рухляк). -ный мозг - ґлейовина. -ная болезнь - камінна х(в)ороба (слабість, хворість). -ный бор - каменястий (кам'я[ме]нистий) бір. -ный век - кам'яна доба, кам'яний вік (-ку);
    3) -ный баран, зоол. Ovis ammon - дикий (гірський) баран (-на), арґалій (муж. р.). -ный голубь, зоол. Columba Livia - гірський голуб, дикий голуб, дикар (-ря). -ное дерево, бот. Celtis australis L. - залізне дерево. -ный дрозд, зоол. Turdus saxatilis - камінний дрізд (р. дрозда). -ный дуб, бот. Quercus Robur L. var. tardiflora Czern. - озимий дуб; срвн. Дуб. -ная ласточка, зоол. Hirundo alpestris - гірська ластівка. -ная липа, бот. Ptelea trifoliata L. - камінна липа. -ный лук, -ный чеснок, бот. - а) Allium victorile L. - гадючий часник; б) Allium ursinum L. - левурда, лісовий часник. -ная мята, бот. Mellisa Calamintha L. - гірський чебрець (-цю), гірська цитринка. -ный перелом, бот. - см. Камнеломка. -ный петушок, зоол. - см. Удод. -ная пещанка, бот. Arenaria Saxatilis L. - піщанка. -ный плющ, бот. - см. Подлесник. -ный розан, бот. Cistus villosus L. - чист (-ту). -ная роса, бот. Androsace villosa L. - мшиця. -ное семя, бот. Lithospermum officinale L. - горобейник.
    * * *
    кам'яни́й; (преим. из камня) камі́нний; ( о постройке) муро́ваний

    Русско-украинский словарь > каменный

  • 12 коситься

    I. коситися, бути кошеним. [Росяна трава гарно коситься (М. Грінч.)].
    II. Коситься -
    1) (на кого) коситися, кривитися на кого, на що, поглядати, дивитися на кого, на що скоса, скрива, зизом, укосом, кривим оком; косяки подавати кому. [Свекруха скоса поглядає (Пісня). Ніколи він просто на тебе не гляне, а все кривим оком, усе зизом поглядає (М. Грінч.)];
    2) (о постройке, заборе и т. п.) коситися, скошуватися, скособочуватися, кривитися, (пров.) перехняблюватися на один бік.
    * * *
    I
    коси́тися
    II
    ( кривиться) коси́тися; ( смотреть искоса) диви́тися ско́са (диал. зи́зом, зи́зим о́ком)

    Русско-украинский словарь > коситься

  • 13 крепкий

    (прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцний, кріпкий, тривкий, дебелий, кремезний, крем'язний, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцний, кріпкий, тривкий. [Сукно таке міцне, що й зносу йому не буде (Київщ.). Потрібно насамперед наукового знаряддя й тих тривких підвалин, що дає позитивне знаття (Єфр.). Тесляр колисочку дебелу майструє в сінях (Шевч.). Вихор стане у крем'язних дубів коліна гнути (Куліш). У мене здоров'я тривке: ніколи не хворію (Канівщ.). Свита ще кріпка, ще осінь переходжу в їй (Київщ.)]. -кое телосложение - міцна (дужа, кремезна) будова тіла, міцна (дужа, кремезна) статура в кого. [Будова тіла міцна, кремезна (Н.-Лев.)]. Человек -кого сложения - людина міцної (дужої, кремезної) будови (статури), міцного (дебелого) складу. -кий человек - людина при здоров'ї, людина кремезна (міцна, кріпка, дужа, дебела, міцносила, заживна). [Дід Дорош був старий, але ще кремезний чоловік (Грінч.). Іще кріпкий чумак був (М. Вовч.). Гафійка стояла міцна, запалена сонцем (Коцюб.). Там такий ще дебелий дід, що їсти не проситиме: сам собі заробить (Бердянщ.)]. -кая фигура, -кие руки, ноги, плечи - міцна (кремезна, дебела, дужа, заживна) постать, міцні (кремезні, дебелі, дужі) руки, ноги, плечі. [Кругла, заживна постать (Л. Укр.)]. Он ещё -пок на ногах - він ще міцний (твердий) на ноги. -кое здоровье - міцне здоров'я. -кий ум - міцний (дужий) розум. -пок на ухо кто - недочуває хто, глухенький, приглухуватий, тугий на слухи хто. -кий на язык - цупкий на язик, мовчазний, мовчун (-на). -кий на деньги - скупий, твердий на гроші. -кий в слове - держкий на слово. -кий сон - міцний (сильний, (провинц.) товстий) сон. [Натомившися, спав твердим, міцним сном (М. Левиц.). Спить товстим сном (Рудч.)]. -кий мороз, холод - цупкий (лютий, сильний) мороз холод. [Холодом повіяло цупким (Грінч.)]. -кий снег, лёд - твердий (держкий) сніг, лід. -кий камень - твердий (міцний) камінь. -кий (о фруктах, плодах) - ядерний. [Ядерний огірок. Ядерні яблука - довго пролежать (М. Грінч.)]. -кая водка, вино, чай - міцна горілка, міцне вино, міцний (густий) чай. -кие напитки - міцні (п'яні) трунки. -кий табак - міцний (лютий, сильний) тютюн. -кая стража - пильна (гостра, сильна) варта, сторожа. [Повели його за гострою вартою (М. Грінч.)]. -кое словцо - круте слівце, (похабность) гниле слово. -пок задним умом кто - по шкоді мудрий хто. [Лях мудрий по шкоді: як покрали коні, став кінницю замикати (Приказка)]. Думать -кую думу - дуже (тяжко, глибоко) замислюватися про що, сильну думу думати про що. Довольно -кий - міцненький, кріп(к)енький, дебеленький. [П'яненький, а в ногах таки кріпенький (Сніп). Копик він кріпкенький (Греб.)]. Более -кий - міцніший, кріпший, дебеліший, покріпший. [Будем на невольників покріпші пута надівати (Март.)]. Очень -кий - міцненний, кріпенний, дебеленний. Становиться, стать крепче - дужчати, подужчати, міцні(ша)ти, по[з]міцніти, поміцнішати, дебелішати, подебелішати, умоцьовуватися, умоцюватися, замоцюватися. [Мед (напиток) як довго постоїть, то вмоцюється (Борзен.)].
    * * *
    міцни́й, крі́пкий и кріпки́й; (сильный, выносливый) си́льний, ду́жий, цупки́й

    Русско-украинский словарь > крепкий

  • 14 мазаный

    прил.
    (испачканный, грязный) зама́заний, забру́днений; зака́ляний; ( глинобитный - о постройке) ма́заний

    Русско-украинский словарь > мазаный

  • 15 перестраивание

    1) перебудовування, пересипання, перекидання; (о каменной, кирпичной постройке) перемуровування;
    2) (войска) перешиковування (війська);
    3) (музык. инструмента) переладжування, перестроювання.
    * * *
    1) перебудо́вування; перемуро́вування; перекида́ння
    2) перешико́вування
    3) перестро́ювання

    Русско-украинский словарь > перестраивание

  • 16 пролежень

    1) пролежень (-жня), (чаще во мн.) пролежні. [До пролежнів долежалась, а все не вмирає];
    2) (в постройке) ощепина.
    * * *
    мед.
    про́лежень, -жня, проле́жина

    Русско-украинский словарь > пролежень

  • 17 Махинища[е]

    махинище, махинисько, (о здании, постройке ещё) озіїще, озіяка. [Оце озіїще! Станеш в однім кінці, то другого й не видко (Кобеляч.)].

    Русско-украинский словарь > Махинища[е]

  • 18 Надкашивать

    надкосить (косою)
    I. надкошувати, надкосити, (о мног.) понадкошувати що. Надкошенный - надкошений, понадкошуваний. -ться - надкошуватися, надкоситися, понадкошуватися; бути надкошуваним, надкошеним, понадкошуваним.
    II. Надкашивать, надкосить - (линию, постройку) на(д)кривляти и на(д)кривлювати, на(д)кривити, надкошувати, надкосити, с[за]кривляти и с[за]кривлювати, с[за]кривити, скошувати, скосити (трохи), (о постройке ещё) похиляти, похилити, (о мног.) пона(д)кривляти, пона(д)кривлювати, понадкошувати що. Надкошённый - на(д)кривлений, надкошений, с[за]кривлений, скошений (трохи), похилений, пона(д)кривлюваний и т. п. -ться - на(д)кривлятися и на(д)кривлюватися, на(д)кривитися, пона(д)кривлятися, пона(д)кривлюватися; бути на(д)кривлюваним, на(д)кривленим, пона(д)кривлюваним и т. п.

    Русско-украинский словарь > Надкашивать

  • 19 Обставливаться

    и Обставляться обставиться обстановлятися, обстановитися, обставлятися, обставитися; (всем необходимым) опоряджатися, опорядитися; (лесами при постройке) обриштовуватися, обриштуватися; (пушками) гарматами обриштуватися.

    Русско-украинский словарь > Обставливаться

См. также в других словарях:

  • ДАЛЬНОСТЬ ВОЗКИ (при земляных работах на постройке ж. д.) — расстояние, на к рое перевозится грунт из выемки или резерва в насыпь или кавальер. Разрабатываемые земляные массы в зависимости от Д. в. и перевозочных средств могут транспортироваться поездами вагонетками, конными или тракторными скреперами,… …   Технический железнодорожный словарь

  • Судно в постройке — строящееся судно с момента закладки киля до даты получения свидетельства о годности к плаванию и других документов Речного Регистра... Источник: Р.035 2010 . Правила освидетельствования судов в эксплуатации. Руководство (утв. Приказом Российского …   Официальная терминология

  • Железные дороги — I I. История развития железных дорог. Ж. дорога, в том виде, в каком она существует теперь, изобретена не сразу. Три элемента, ее составляющие, рельсовый путь, перевозочные средства и двигательная сила прошли каждый отдельную стадию развития,… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Александр II (часть 2, XIII-XIX) — XIII. Дела внутренние (1866—1871). 4 го апреля 1866 года, в четвертом часу дня, Император Александр, после обычной прогулки в Летнем саду, садился в коляску, когда неизвестный человек выстрелил в него из пистолета. В эту минуту, стоявший в… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Константин Николаевич — великий князь, генерал адмирал, председатель Государственного Совета, второй сын императора Николая Павловича и супруги его императрицы Александры Федоровны, родился 9 сентября 1827 г., умер 13 января 1692 г. С раннего детства великий князь… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Мост — сооружение для перевода пути через впадину. По назначению своему, определяющему и конструкцию, М. бывают: пешеходные, доступные лишь для прохода людей, городские, шоссейные и обыкновенные проезжие, для движения людей и экипажей, и железнодорожные …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • ЖИЛИЩЕ — ЖИЛИЩЕ, может рассматриваться и изучаться во первых как комплекс технически оформленных сан. условий в жизни человека в периоды его повседневного труда и отдыха в т. н. домашней обстановке и во вторых как приемы и типы самого технического… …   Большая медицинская энциклопедия

  • Подводные лодки проекта 677 «Лада» — ДПЛ проекта 677 «Лада» …   Википедия

  • БОЛЬНА СХЕМА — (ВоIk), представляет собой деление мозжечка на отделы и локали Схема Bolk a (по Блюменау): L. a, lob. anterior; S. pr. sulc. primarius; L s lob. simplex; L. m. p. lob. medianus post.; Lob. cms. lob. ansiformis; S. i. sulc. intercruralis; L. p.… …   Большая медицинская энциклопедия

  • Туннель* — искусственный подземный ход по горизонтальному или наклонному направлению, сооружаемый для проведения дороги, канала и пр. В горном деле Т. также проводятся для разработки и извлечения полезных пород, а в военной технике носят название минных… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Сибирская железная дорога — I История сооружения. Вопрос о постройке в Сибири железной дороги был поднят впервые в конце 50 х гг. XIX стол. при гр. Муравьеве Амурском, задумавшем соединить сперва колесным, а затем рельсовым путем зал. Де Кастри с с. Софийским на р. Амуре. К …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»